Прес-центр
- Экспертна думка
- Міжнародне інвестиційне роуд-шоу Invest In Ukraine
- Архів програми «Фінансові рішення»
- Події групи компаній
- Конференції PCG
- Фінансовий клуб
- Pro Capital Group розпочинає пошук інвестиційних проектів для залучення інвестування
- Антоніна Кутова, співзасновниця, керуюча партнерка Pro Capital Investment, увійшла до щорічного рейтингу «Топ 50 Найвпливовіших жінок у ФінТех»
- Компанія Pro Capital Investment стала співорганізатором Першого Бессарабського Інвестиційного Форуму
- Керуюча партнерка Pro Capital Investment, консультантка USAID AGRO, Антоніна Кутова - спікер майданчику «Допомога бізнесу в умовах війни: релокація та відновлення»
- Керуюча партнерка Pro Capital Investment Антоніна Кутова долучилась до проведення StartUp Boot Camp в рамках «Ideafest Student Business Idea Competition»
- Закінчення конкурсу бізнес-планів «Студентська бізнес ініціатива» 2019
- Інвестиційний дайджест
- Конференції PCG
Верховна Рада ліквідувала Держзембанк – коментар спеціаліста департаменту інвестиційного банкінгу Pro Capital Investment Сергія Парпуланського
Питання ліквідації Державного земельного банку давно назрівало у зв’язку з недієздатністю структури. За словами міністра Кабінету міністрів України Остапа Семерака, причиною ліквідації банку стала його корумпованість.
Створення подібної структури спочатку виглядало досить туманним. Згідно з концепцією Держзембанка, під його управлінням повинно було перебувати понад 10 млн га державних земель, а також планувалося кредитувати сільськогосподарські підприємства за низькими ставками, близько 10–12%. На сьогодні обсяг кредитування агросектору в Україні перевищив 50 млрд грн, що, однак, становить менше 25% від потреби підприємств у фінансуванні. Середня ставка за кредитами за 2013 становила 23-25%. При цьому дрібним сільськогосподарським підприємствам важко залучити достатні ресурси через відсутність цінної застави. Ці проблеми, в першу чергу, і повинен був вирішити Держзембанк. Але на практиці дешевих ресурсів для кредитування агросектору Державний земельний банк не знайшов, що не дивно, адже навіть теоретично було складно знайти дешеві ресурси менше ніж під 8% річних на світових ринках (наприклад, державним банкам розміщення єврооблігацій у 2013 році обходилось у понад 8,75%). За рахунок власного капіталу банк може видати кредити під заставу максимум 50 тис. га. Ураховуючи же, що це довгострокові кредити (більше 10 років) під низькі відсотки, земельний банк дуже скоро припинив би своє існування. Можливість забезпечити ресурсами Держзембанк мають міжнародні фінансові інститути, водночас вони досить скептично ставляться до діяльності подібних структур, вважаючи її неефективною.
Крім того, існування Державного земельного банку без передавання йому землі є безглуздим. Законопроект, спрямований на зняття мораторію на продаж землі для Держзембанку, так і не був прийнятий, що поставило під сумнів доцільність подальшого існування структури. Також не була продумана процедура повернення коштів інвесторам у разі виникнення проблем у Державного земельного банку, який володіє державними землями.
У міжнародній практиці управління землями та кредитування аграрного сектору практично завжди розмежовується і знаходиться в компетенції різних структур. Земельні банки в основному є нефінансовими структурами, основна функція яких – ефективне управління земельними ресурсами держави, спрямоване на збільшення їх вартості та якості. Завдання же фінансування агрогосподарств ставиться перед фінансовими установами, які мають значний капітал і можливість залучити дешеві ресурси.
З огляду на сказане вище, Україні необхідно не ліквідувати Земельний банк як такий, а докорінно переглянути його концепцію. Важливість цієї структури складно переоцінити, оскільки наразі власники паїв не мають іншого виходу, як за безцінь віддавати землю в оренду великим фермерам. Останні, у свою чергу, рідко піклуються про правильні сівозміні, ефективність використання землі в майбутньому, її рекультивацію, оскільки актив не знаходиться в їх власності. Україні необхідна структура, яка буде одноосібним розпорядником земель, оскільки ті гроші, які повинні надходити до бюджету як орендні платежі, зараз осідають у кишенях розпорядників землі. Також українським агрогосподарствам вкрай необхідно дешеве фінансування, адже висока вартість ресурсів, які зараз можна залучити на ринку, не дозволяє фермерам зробити бізнес ефективним.
Таким чином, ліквідація Державного земельного банку не вирішить усіх проблем; українським фермерам украй необхідний такий інститут, тільки в іншому форматі – резюмував Сергій Парпуланський.