Прес-центр
- Экспертна думка
- Міжнародне інвестиційне роуд-шоу Invest In Ukraine
- Архів програми «Фінансові рішення»
- Події групи компаній
- Конференції PCG
- Фінансовий клуб
- Pro Capital Group розпочинає пошук інвестиційних проектів для залучення інвестування
- Антоніна Кутова, співзасновниця, керуюча партнерка Pro Capital Investment, увійшла до щорічного рейтингу «Топ 50 Найвпливовіших жінок у ФінТех»
- Компанія Pro Capital Investment стала співорганізатором Першого Бессарабського Інвестиційного Форуму
- Керуюча партнерка Pro Capital Investment, консультантка USAID AGRO, Антоніна Кутова - спікер майданчику «Допомога бізнесу в умовах війни: релокація та відновлення»
- Керуюча партнерка Pro Capital Investment Антоніна Кутова долучилась до проведення StartUp Boot Camp в рамках «Ideafest Student Business Idea Competition»
- Закінчення конкурсу бізнес-планів «Студентська бізнес ініціатива» 2019
- Інвестиційний дайджест
- Конференції PCG
Вплив нових законодавчих ініціатив на банківський ринок

Верховна рада України (далі – ВРУ) на засіданні 3 червня поточного року прийняла в цілому розглянутий раніше у першому читанні законопроект № 4953. Цим документом вводиться мораторій на примусове відчуження майна (рухомого та нерухомого), яке знаходиться в заставі та придбано шляхом кредитування в іноземній валюті. Директор департаменту інвестиційного банкінгу інвестиційної компанії Pro Capital Investment Ігор Лизогуб пропонує розібратися, як цей закон вплине на українську банківську систему.
У 2009 році була введена заборона на кредитування громадян в іноземній валюті, однак, незважаючи на це, наразі портфель валютних кредитів населення перевищує 88 млрд грн, з яких 40 млрд грн – довгострокові. Переважна частина довгострокових кредитів видавалася до 2009 року за курсом приблизно 5 грн / дол. США, тобто на сьогодні для позичальників їх кредит у гривні подорожчав більше ніж удвічі.
Під дію мораторію на відчуження потрапляють придбані в кредит квартири, в яких позичальник прописаний або які є основним місцем проживання. Аналогічні умови прописані й для поручителів. Верхньою граничною площею таких квартир є 140 кв. м (для будинків планка становить 250 кв. м). Норми Закону не поширюються на депутатів ВРУ, суддів та державних службовців 1–3 категорії. Заборона на відчуження залишається в силі, поки Рада не прийме інший закон, присвячений цій проблемі (а саме, такий, що регулюватиме питання конвертації непогашеної заборгованості).
Зараз розглядається декілька варіантів для вибору курсу конвертації кредитів у гривню:
1) курс на момент видачі кредиту (або близько 5 грн / дол. США);
2) курс 7,99 грн / за дол. США, і за цим самим курсом пропонується перерахувати і борги підприємств;
3) зазначений у п. 2 курс за умови збереження діапазону ставок 10–13% (а не 18–20%, як для діючої іпотеки в національній валюті).
Розглянемо вплив останнього варіанта, найменш радикального, на нашу думку, з усіх перерахованих, оскільки два інших здаються нам дуже популістськими для того, щоб вони були реально прийняті. При конвертації валютних кредитів населення в гривню за курсом близько 8 гривень за долар США і збереженні ставок на рівні 10–13% збитки банківської системи України складуть 16 млрд грн від пільгового курсу і 2–4 млрд грн – від «валютної» процентної ставки, що відповідає валютному кредиту. Результатом може стати банкрутство кількох банків і необхідність додаткової державної підтримки. Така конвертація валютних кредитів у національну грошову одиницю – не український винахід. Наприклад, таку політику вже проводили в Угорщині, тому відкидати зазначену можливість Україні не варто.
Позиція банків у цьому питанні така: 1) прийняття мораторію на відчуження знизить фінансову дисципліну громадян і в цілому погіршить ситуацію з погашенням боргів; 2) зазначений законопроект є сигналом для банків, що не варто нарощувати обсяги кредитування.
На думку Ігоря Лизогуба, банківська система країни від прийняття мораторію на відчуження критично не постраждає, але розвиток ринку іпотеки зупиниться. Подальші перспективи банківського ринку стануть зрозумілими тільки після прийняття майбутніх суміжних законів, а поки банкам залишається тільки чекати і сподіватися, що рішення, суттєві для них, будуть прийматися після ознайомлення з позиціями усіх сторін і з урахуванням їх думки.


