Прес-центр

Уряд Китаю планує об’єднати фондові біржі Гонконгу і Шанхаю

Днями уряд Китаю повідомив про свої наміри щодо створення механізму для об’єднання електронних систем з метою підвищення ефективності проведення транскордонних операцій. Більш докладно про причини й наслідки такої консолідації розповість Аліна Леуська, спеціаліст департаменту інвестиційного банкінгу (компанія Pro Capital Investment).

У сучасних умовах розвитку ринку, вважає А. Леуська, ринок уже не може й не повинен бути розділеним і роз’єднаним, а має функціонувати як єдиний. Саме відмінність стандартів функціонування фондових інститутів, варіативність вартості оплати послуг, а також використання несумісних технологій, будучи частиною системи збереження та підтримки конкуренції на фондовому ринку, поступово стають негативними чинниками, що знижують можливість максимально вигідного здійснення угод, причому для обох сторін операцій, реалізованих на біржі. Таким чином, саме прагнення мінімізувати вартість послуг на ведення діяльності для всіх учасників ринку, їх ризики, а також сприяти підвищенню ефективності та швидкості здійснення операцій має бути одним із головних імпульсів побудови сучасної інфраструктури фондового ринку.

Актуальними ключовими механізмами поліпшення інфраструктурного забезпечення слід назвати інтеграцію та консолідацію, які певною мірою дозволяють знизити фрагментарність ринків. Це особливо важливо нині, коли є значна кількість ринків, що знаходяться на абсолютно різних етапах розвитку, починаючи від висококонсолідованих ринків як окремої країни, наприклад США, так і ринків, на яких йдуть активні інтеграційні процеси на міждержавному рівні (як це має місце в країнах Європи). І однією з головних проблем багатьох нинішніх ринків, вважає А. Леуська, є низька ефективність транскордонних операцій, що насамперед пов’язано з високими витратами на проведення їх розрахункових етапів.

Те, що Китай ініціював об’єднання таких масштабних об’єктів фондового ринку, як Шанхайська і Гонконгська фондові біржі на рівні регулювання саме транскордонних операцій і розрахунків за ними, є прямим доказом прагнення ринку до вдосконалення на максимально вигідних умовах для учасників з обох його сторін. Таким чином, Китай має намір створити механізм, за допомогою якого інвестори з Гонконгу й інші інвестори, які здійснюють операції на місцевому ринку, отримають доступ до привілейованих акцій 560-ти компаній (квота на операції – 300 млрд юанів, при цьому на день – не більше 13 млрд юанів), що знаходяться в лістингу на Шанхайській фондовій біржі. У свою чергу, місцеві й іноземні інвестори останньої зможуть подавати заявки та здійснювати купівлю цінних паперів 260-ти компаній, що котируються на Гонконзькій фондовій біржі (квота на операції – 250 млрд юанів, при цьому на день – не більше 10,5 млрд юанів). Таким чином, сумарна квота складе близько 90 млрд дол. США. І хоча вона невелика (особливо з урахуванням обмежень на щоденні обсяги продажів цінних паперів), такий крок є важливим як для власне Китаю, так і для зарубіжних інвесторів, акції яких торгуються на зазначених біржах.

Як наслідок, реакція ринку на таке рішення була моментальною і, що особливо важливо, позитивною: торги вийшли з допустимих критичних показників на 10.04.2014 р. і закінчилися «плюсом», що ще раз доводить необхідність таких системних змін.

За результатами викладеного А. Леуська робить висновок, що відсутність налагоджених каналів взаємозв’язку між біржовими майданчиками різних країн призводить як до високих транзакційних витрат, так і до штучного утримання низького рівня проведених операцій. При цьому експерт підкреслює, що подальший розвиток механізмом удосконалення транзакційних систем не тільки сприятиме тісній та більш ефективній взаємодії між інституційними об’єктами різних країн, а й простимулює зменшення витрат для функціонування цих систем і вирівнювання витрат за операціями.