Прес-центр
«Для ефективної роботи з нормами НКЦБФР потрібні додаткові підзаконні акти», - Анна Севастьянова, директор компанії Pro Capital Securities. Інформаційний портал Fixygen.ua
.jpg)
Останнім часом діяльність НКЦБФР спрямована на впровадження нових та прогресивних законодавчих ініціатив. Національна комісія, як завжди, підтверджує свою репутацію однієї з найбільш інформаційно активних державних організацій: не проходить і тижня, щоб у ЗМІ не з'явилося новини про ще одну резонансну зміну в регулюванні процесів з цінними паперами та її результати. Прояснити актуальні аспекти цієї теми ми вирішили у професіонала, який не просто обізнаний з новими умовами, але і працює в них - директора компанії Pro Capital Securities Анни Севастьянової.
Нещодавно НКЦБФР схвалила проект рішення «Про затвердження Змін до Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами». Як Ви оцінюєте ці нововведення? Як це вплине на ринок цінних паперів?
Основні зміни, які планує запровадити Комісія, стосуються проведення операцій репо на позабіржовому ринку. Вони встановлюють вимоги до форми договорів репо і обов'язків торговців перед клієнтами. Ці зміни вже давно очікувалися ринком, оскільки раніше укладення таких договорів ніяк не регламентувалося. Також Торговці отримувати можливість надавати консультаційні послуги клієнтам, чого раніше вони не могли робити, оскільки це не було професійною діяльністю. Зараз ці послуги зазвичай закладаються безпосередньо в вартість операції.
З нового року набули чинності зміни до Податкового кодексу в частині введення нового виду податку, так званого акцизу з цінних паперів. Як Ви оцінюєте ці нововведення?
Якщо раніше ми консультували наших клієнтів щодо загальних податкових питань, то згідно з новою нормою, на Торговця накладають обов'язки податкового агента. Платником податків залишається Продавець, але Торговець повинен подбати про те, щоб у нього, як у податкового агента, були необхідні кошти для оплати акцизу. Навіть якщо розрахунки за операції з цінними паперами здійснюються безпосередньо між Покупцем і Продавцем, Торговці себе «страхують» і зобов'язують Продавця за договором перераховувати їм необхідну суму для оплати акцизу. Також слід зазначити, що у зв'язку з додатковими обов'язками Торговців, зростає і вартість їх послуг. Особливо це стосується угод, за якими виникає акциз. Головною перешкодою для повноцінної роботи залишається відсутність форми податкової декларації щодо акцизу, а також відсутність будь-яких роз'яснень податкової з нововведень, без яких ми не можемо повноцінно працювати з новими нормами.
У зв'язку з реформами регуляторної політики українських бірж НКЦБФР прогнозує появу на вітчизняному ринку цінних паперів іноземних емітентів з активами в Україні вже в першому півріччі 2013. Наскільки реальною є така перспектива?
Не впевнена, що це може трапитися вже в першому півріччі 2013 року, адже не прийняті ще необхідні зміни до валютного законодавства. Зараз слово за Нацбанком, тому що тільки він має повноваження для внесення таких змін. Поки НКЦБФР і НБУ не прийдуть до спільного знаменника у цьому питанні, сприятливі умови для іноземних емітентів на українському ринку цінних паперів не будуть створені.
Наскільки великою буде зацікавленість в цих паперах?
Інтерес буде досить значний, адже цінні папери іноземних емітентів - це новий інструмент на ринку, а отже, додаткова можливість заробити гроші. Тим більше, ці компанії вже зарекомендували себе за кордоном, пройшли листинги і IPO на фондових біржах - у Лондоні, Варшаві, Франкфурті, мають хорошу історію.
Сьогодні обсяг торгів на українському фондовому ринку в 30, а за деякими розрахунками - навіть у 100 разів нижчий, порівняно з піковими 2007-2008 роками. Які головні причини цього і чи є шляхи підвищення ліквідності?
В український фондовий ринок вкладається дуже мало грошей. У минулому році, через кризу в Європі, багато іноземних інвесторів просто пішли з українських майданчиків, продали активи та вивели гроші з країни. Внаслідок цього, індекси двох основних біржових майданчиків значно просіли і досі остаточно не відновилися. Найбільш ліквідними зараз є державні цінні папери. У минулому році обсяг біржових угод з ОВДП виріс в 1,8 рази. Але основними гравцями на ринку ОВДП залишаються все-таки банки. Вони активно скуповували їх собі в портфель для подальшого можливого отримання рефінансування під заставу цих паперів. У цьому році можна припустити подальше зростання ринку, йому є куди ще розвиватися. Тим більше що ОВДП - один з небагатьох фінансових інструментів, які не підлягають оподаткуванню акцизом.
А як фондовий ринок сприйняв відновлення випуску фінансових векселів? Чи зможуть на ринку повноцінно використовувати цей фінансовий інструмент?
За рахунок фінансових векселів планується погашення заборгованості з відшкодування ПДВ. У минулому вже був подібний досвід погашення заборгованості за рахунок випуску державою ПДВ-облігацій. Однак є суттєва відмінність - на ОВДП-ПДВ виплачувалися відсотки і погашалися вони частинами, а векселі цього не передбачають. Хоча передбачається, що під заставу фінансових векселів банки зможуть отримувати рефінансування НБУ. На сьогодні існують правові колізії, які поки що не дають можливості використовувати цей фінансовий інструмент. Новим законом відзначена бездокументарна форма фінансових векселів, а більш ранніми документами - Женевською конвенцією вексельного обороту та ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» - чітко визначена документарна форма векселів. Яким чином планується враховувати це все в бездокументарній формі, поки незрозуміло. Ми знову стикаємося з тим, що законодавча норма введена, а підзаконних актів, які регламентують подальше її існування, ще не продумали і не прийняли.
Як Ви оцінюєте зміни, запроваджені ЗУ «Про депозитарну систему»?
В цілому, позитивно, адже кудись рухатися треба було, ринок повинен розвиватися. Зараз у нас облік цінних паперів ведеться у двох депозитаріях, що ускладнює й роботу зберігача, і клієнта. Рахунку в цінних паперах відкриваються в різних програмних модулях двох депозитаріїв, клієнту надається інформація в різній формі. З початком роботи Центрального депозитарію робота зберігача спроститься. Щодо змін, які я хочу відзначити - це створення Розрахункового центру, який буде здійснювати грошові розрахунки за біржовими операціями. Його створення планується на базі депозитарію ВДЦП. Звичайно, слід врахувати, що контроль над Розрахунковим центром, 75% при статутному капіталі установи в 153,1 млн.грн., буде належати державі, в особі НБУ. І спочатку учасники фондового ринку негативно поставилися до створення такої структури, до практичної монополізації грошових розрахунків за біржовими угодами державою. Яким буде результат такого масштабного впливу Нацбанку на фондовий ринок, ми побачимо, коли буде остаточно визначено механізм роботи нової установи.
Також з остаточним набуттям чинності Закону передбачається введення нових видів депозитарної діяльності: депозитарна установа, зберігач активів ІСІ та зберігач активів недержавних пенсійних фондів. Працюючим зараз хранителям доведеться отримувати нові ліцензії, і встигнути це зробити до 12 жовтня 2013 року. Хоча до цього терміну залишилося всього півроку, жодних нормативних підзаконних актів, що регламентують процес отримання нових ліцензій, поки немає. При цьому слід також враховувати, що компаніям знадобиться ще час, щоб підготувати документи, подати їх і отримати ліцензію.
